Історія України: Зародження української нації
  • Зміст
  • Поява та розселення людей на території України
    • Періодизація Стародавньої історії України
      • Кам'яний вік
        • Палеоліт
          • Ранній палеоліт
          • Середній палеоліт
          • Пізній палеоліт
        • Мезоліт
        • Неоліт
      • Енеоліт (мідно-кам'яний вік)
      • Бронзовий вік
      • Залізний вік
    • Кіммерійці
    • Скіфи
    • Сармати
    • Пiвнiчне Причорномор’я та Крим (колонiї-полiси)
    • Прадавні слов’яни
  • Утворення Київської Русi
    • Заснування Києва
      • Першi правителi
      • Аскольд та Дiр
    • Олег Віщий (845-912)
    • Iгор Рюрикович (бл. 879—945)
    • Княгиня Ольга (бл. 890-969)
    • Святослав Ігорович (934-972)
    • Ярополк Святославич (956-980)
    • Володимир Великий (958-1015)
    • Святополк Окаянний (981-1019)
    • Ярослав Мудрий (981-1054)
    • Мiждержавнi угоди Київської Русі
    • Прийняття християнства Володимиром Великим
  • Тріумвірат Ярославичів
    • Володимир Мономах (1053-1125)
      • Мстислав Великий (1076-1132)
    • Роздробленість Київської Русі
    • Генеалогічне дерево Рюриковичів
  • Галицько-Волинська держава
    • Галицьке князівство
      • Ярослав Володимирович Осмомисл (бл. 1130-1187)
    • Волинське князівство
    • Галицько-Волинське князівство
      • Роман Мстиславович (бл. 1150-1205)
      • Галицько-Волинське князівство в 1205-1238 роках
      • Данило Галицький (1201-1264)
      • Данилові нащадки (1264-1349)
        • Лев I Данилович (1228-1301)
        • Юрiй I Львович (1252-1308)
        • Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович (1308-1323)
        • Юрiй II Болеслав (1298-1340)
      • Генеологiчне дерево галицько-волинських правителiв)
    • Підсумок
  • Монголо-татарська навала
    • Монгольська імперія
    • Золота орда
      • Битва на Калці
    • Монголо-татарське іго
    • Підсумок
  • Політичний устрій Київської Русі
    • Суспільство Київської Русі
    • "Руська правда"
    • Господарське життя та економіка Київської Русі
  • Між Руссю та Річчю
    • Експансія Великого Князівства Литовського на руські землі
      • Міндовг (бл. 1195-1263)
      • Гедимін (бл. 1275-1341)
      • Ольгерд (бл. 1296-1377)
    • Становище українських земель у складі ВКЛ. Смерть Ольгерда: початок боротьби за великокняжий престол
    • Утвердження польської влади на Галичині
    • Кревська унія та її наслідки
    • Громадянська війна (1389-1392 рр.)
    • Діяльність Вітовта на українських землях. Захоплення Польщею Західного Поділля
    • Правління Свидригайла. «Велике князівство Руське»
    • Казимир IV Ягайлович. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівст
    • Посилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складу
    • Закарпаття під владою Угорщини
    • Буковина у складі Молдавського князівства
    • Князівство Феодоро
    • Утворення Кримського ханства
    • Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
      • Соціальна структура суспільства в XV ст.
        • Шляхта
        • Духовенство. Релігійна ситуація на українських землях
      • Сільське господарство та становище селянства
      • Міське населення, розвиток ремесла і торгівлі
      • Особливості розвитку культури
        • Освіта
        • Література та книгодрукування. Фольклор
        • Архітектура і містобудування
        • Образотворче мистецтво
    • Підсумок
  • Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття
    • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
    • Релігійна ситуація на українських землях
      • Протестантизм
      • Православні братства
    • Берестейська унія. Греко-католицька церква
    • Полемічна література
    • Соцiальнi прошарки Речi Посполитої
    • Особливості розвитку культури в XVI ст.
    • Підсумок
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття

Соцiальнi прошарки Речi Посполитої

PreviousПолемічна літератураNextОсобливості розвитку культури в XVI ст.

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Значними подіями в соціальній структурі українського суспільства ХVI ст. стали формування нового суспільного стану – козацтва, а також юридичне закріплення прав і привілеїв шляхти внаслідок прийняття Литовських статутів.

Ще до того, у 1528 році було проведено перепис шляхти («попис земський»), у ході якого шляхтичам слід було підтвердити свої родові права на свій статус. Тих, кому ці права не вдалося підтвердити, було позбавлено відповідних привілеїв та переведено в розряд селян.

Через рік було ухвалено Перший Литовський статут, за яким відбувся поділ всього шляхетства на шляхту та магнатів (князі і пани). У 1566 році, напередодні Люблінської унії, було затверджено й Другий Литовський статут. Він зрівняв шляхту з магнатами, а також надав можливість шляхтичам брати участь у роботі повітових сеймиків та в загальнодержавному (вальному) сеймі. Відтоді за шляхтичами зберігалася пряма можливість брати участь в управлінні державою.

Окрім шляхти, відбулися зміни і в становищі селянства, що призвело до його остаточного закріпачення. 1505 року польським сеймом було прийнято постанову, відповідно до якої селянам Галичини заборонялося змінювати своє місце проживання без відповідного дозволу господаря.

1557 року із прийняттям «Уставу на волоки» було проведено волочну реформу, що зруйнувала сільську громаду й громадську форму селянського землекористування, в результаті чого утвердилася подвірна система землеволодіння. Було організовано волоки – однакові ділянки землі, які були сформовані внаслідок переділу між населенням усіх земельних володінь литовського князя. За користування волокою селяни повинні були відбувати два дні панщини на тиждень, виконувати різноманітні повинності, або ж сплачувати грошовий чи натуральний податок. Як наслідок, збільшилися побори, селяни стали ще більш залежними від своїх господарів і втратили свої права та свободи.

За Третім Литовським статутом 1588 року відбулося остаточне юридичне закріпачення селян: пани на своїх володіннях встановлювали довільну кількість днів панщини, а селяни позбавлялися права на розпорядження власним майном та на здійснення переходів від одного господаря до іншого.

Решту суспільних станів детально розглянуто в розділі , оскільки протягом наступного століття суттєвих змін у їхньому суспільно-політичному становищі не відбулося.

У якому році проведено волочну реформу?1529 р.1556 р.1557 р.1566 р.

«Соціальна структура суспільства в XV ст.»