Соцiальнi прошарки Речi Посполитої

Значними подіями в соціальній структурі українського суспільства ХVI ст. стали формування нового суспільного стану – козацтва, а також юридичне закріплення прав і привілеїв шляхти внаслідок прийняття Литовських статутів.

Ще до того, у 1528 році було проведено перепис шляхти («попис земський»), у ході якого шляхтичам слід було підтвердити свої родові права на свій статус. Тих, кому ці права не вдалося підтвердити, було позбавлено відповідних привілеїв та переведено в розряд селян.

Через рік було ухвалено Перший Литовський статут, за яким відбувся поділ всього шляхетства на шляхту та магнатів (князі і пани). У 1566 році, напередодні Люблінської унії, було затверджено й Другий Литовський статут. Він зрівняв шляхту з магнатами, а також надав можливість шляхтичам брати участь у роботі повітових сеймиків та в загальнодержавному (вальному) сеймі. Відтоді за шляхтичами зберігалася пряма можливість брати участь в управлінні державою.

Окрім шляхти, відбулися зміни і в становищі селянства, що призвело до його остаточного закріпачення. 1505 року польським сеймом було прийнято постанову, відповідно до якої селянам Галичини заборонялося змінювати своє місце проживання без відповідного дозволу господаря.

1557 року із прийняттям «Уставу на волоки» було проведено волочну реформу, що зруйнувала сільську громаду й громадську форму селянського землекористування, в результаті чого утвердилася подвірна система землеволодіння. Було організовано волоки – однакові ділянки землі, які були сформовані внаслідок переділу між населенням усіх земельних володінь литовського князя. За користування волокою селяни повинні були відбувати два дні панщини на тиждень, виконувати різноманітні повинності, або ж сплачувати грошовий чи натуральний податок. Як наслідок, збільшилися побори, селяни стали ще більш залежними від своїх господарів і втратили свої права та свободи.

За Третім Литовським статутом 1588 року відбулося остаточне юридичне закріпачення селян: пани на своїх володіннях встановлювали довільну кількість днів панщини, а селяни позбавлялися права на розпорядження власним майном та на здійснення переходів від одного господаря до іншого.

Решту суспільних станів детально розглянуто в розділі «Соціальна структура суспільства в XV ст.», оскільки протягом наступного століття суттєвих змін у їхньому суспільно-політичному становищі не відбулося.

У якому році проведено волочну реформу?1529 р.1556 р.1557 р.1566 р.