Історія України: Зародження української нації
  • Зміст
  • Поява та розселення людей на території України
    • Періодизація Стародавньої історії України
      • Кам'яний вік
        • Палеоліт
          • Ранній палеоліт
          • Середній палеоліт
          • Пізній палеоліт
        • Мезоліт
        • Неоліт
      • Енеоліт (мідно-кам'яний вік)
      • Бронзовий вік
      • Залізний вік
    • Кіммерійці
    • Скіфи
    • Сармати
    • Пiвнiчне Причорномор’я та Крим (колонiї-полiси)
    • Прадавні слов’яни
  • Утворення Київської Русi
    • Заснування Києва
      • Першi правителi
      • Аскольд та Дiр
    • Олег Віщий (845-912)
    • Iгор Рюрикович (бл. 879—945)
    • Княгиня Ольга (бл. 890-969)
    • Святослав Ігорович (934-972)
    • Ярополк Святославич (956-980)
    • Володимир Великий (958-1015)
    • Святополк Окаянний (981-1019)
    • Ярослав Мудрий (981-1054)
    • Мiждержавнi угоди Київської Русі
    • Прийняття християнства Володимиром Великим
  • Тріумвірат Ярославичів
    • Володимир Мономах (1053-1125)
      • Мстислав Великий (1076-1132)
    • Роздробленість Київської Русі
    • Генеалогічне дерево Рюриковичів
  • Галицько-Волинська держава
    • Галицьке князівство
      • Ярослав Володимирович Осмомисл (бл. 1130-1187)
    • Волинське князівство
    • Галицько-Волинське князівство
      • Роман Мстиславович (бл. 1150-1205)
      • Галицько-Волинське князівство в 1205-1238 роках
      • Данило Галицький (1201-1264)
      • Данилові нащадки (1264-1349)
        • Лев I Данилович (1228-1301)
        • Юрiй I Львович (1252-1308)
        • Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович (1308-1323)
        • Юрiй II Болеслав (1298-1340)
      • Генеологiчне дерево галицько-волинських правителiв)
    • Підсумок
  • Монголо-татарська навала
    • Монгольська імперія
    • Золота орда
      • Битва на Калці
    • Монголо-татарське іго
    • Підсумок
  • Політичний устрій Київської Русі
    • Суспільство Київської Русі
    • "Руська правда"
    • Господарське життя та економіка Київської Русі
  • Між Руссю та Річчю
    • Експансія Великого Князівства Литовського на руські землі
      • Міндовг (бл. 1195-1263)
      • Гедимін (бл. 1275-1341)
      • Ольгерд (бл. 1296-1377)
    • Становище українських земель у складі ВКЛ. Смерть Ольгерда: початок боротьби за великокняжий престол
    • Утвердження польської влади на Галичині
    • Кревська унія та її наслідки
    • Громадянська війна (1389-1392 рр.)
    • Діяльність Вітовта на українських землях. Захоплення Польщею Західного Поділля
    • Правління Свидригайла. «Велике князівство Руське»
    • Казимир IV Ягайлович. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівст
    • Посилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складу
    • Закарпаття під владою Угорщини
    • Буковина у складі Молдавського князівства
    • Князівство Феодоро
    • Утворення Кримського ханства
    • Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
      • Соціальна структура суспільства в XV ст.
        • Шляхта
        • Духовенство. Релігійна ситуація на українських землях
      • Сільське господарство та становище селянства
      • Міське населення, розвиток ремесла і торгівлі
      • Особливості розвитку культури
        • Освіта
        • Література та книгодрукування. Фольклор
        • Архітектура і містобудування
        • Образотворче мистецтво
    • Підсумок
  • Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття
    • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
    • Релігійна ситуація на українських землях
      • Протестантизм
      • Православні братства
    • Берестейська унія. Греко-католицька церква
    • Полемічна література
    • Соцiальнi прошарки Речi Посполитої
    • Особливості розвитку культури в XVI ст.
    • Підсумок
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Між Руссю та Річчю
  2. Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
  3. Соціальна структура суспільства в XV ст.

Шляхта

Протягом ХІV–ХV ст. відбулося формування нового панівного привілейованого суспільного стану – шляхти, представниками якої були вихідці з різних соціальних груп та яким надавалися широкі політичні, майнові права та свободи. Основним обов’язком шляхти було здійснення військової служби, за рахунок чого й надавалися привілеї. Представники шляхти засідали в сеймі, на якому визначалися основні вектори державної політики. Шляхтичів забезпечували винятковими політичними та особистими правами і свободами, оскільки вони підлягали окремому шляхетському суду, мали ряд привілеїв у торгівлі, землеволодінні тощо. Однак, із часом почали накладатися й певні обмеження щодо отримання статусу "шляхтича". Зокрема, усе частіше уточнювали та перевіряли шляхетські списки: для підтвердження власної родовитості слід було надавати відповідні документи тощо.

Шляхта поділялася на певні прошарки:

князі (титулована знать): становили єдиний замкнутий стан, тому ні за багатство, ні за гроші, вплив чи владу не можна було стати князем, оскільки цей статус міг набути тільки син князя (за кровним спадковим принципом);

пани (заможна шляхта): вирізнялися родовитістю та спадковим землеволодінням; найзаможніші пани разом із князями утворювали групу магнатів, які були найбільшими землевласниками;

зем’яни (середня шляхта): нащадки слуг, які здійснювали військову службу й завдяки цьому отримували спадкове землеволодіння та певні шляхетські привілеї; були залежними від панів та князів;

бояри (дрібна шляхта): виконували різного роду доручення, та особисто несли військову службу; у своїх володіннях мали певні земельні наділи, за рахунок виконання своїх обов’язків перед королем чи князем.

Про який суспільний стан йдеться в тексті? Становили єдиний замкнутий стан: ні за багатство, ні за гроші, вплив чи владу не можна було бути приналежним до цього стану, так як відповідний статус набувався за кровним спадковим принципом.бояримагнатизем’янипаникнязі

PreviousСоціальна структура суспільства в XV ст.NextДуховенство. Релігійна ситуація на українських землях

Last updated 6 years ago

Was this helpful?