> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://history.ed-era.com/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://history.ed-era.com/suspylno_polytychny_procesy_16_st/kharakterny_osoblyvosty_rozvytku_kulturu.md). # Особливості розвитку культури в XVI ст. XVI ст. ознаменувалося новими тенденціями в розвитку та становленні культури. Активні суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних відносин, західноєвропейські процеси Відродження, Реформації та Контрреформації неабияк посприяли культурним процесам на території українських земель. Останні ж, перебуваючи під владою різних іноземних держав, зазнали значної взаємодії з культурами інших народів. А укладення Люблінської та Берестейської уній посприяло піднесенню національної самосвідомості українського народу: з одного боку, через об’єднання українських земель у межах однієї держави, з іншого – через суперечливі та складні політичні й соціально-економічні умови. Умови розвитку української культури в XVI ст.: * об’єднання українських земель у межах однієї держави внаслідок укладення Люблінської унії; * втрата провідних позицій православної церкви через Берестейську унію й утворення греко-католицької церкви; * поступова полонізація та активне поширення католицизму завдяки діяльності єзуїтів; * вплив західноєвропейський процесів Відродження, Реформації та Контрреформації; * становлення і формування української мови. | **Українська мова, література та книгодрукування** |

українська (руська) мова перебувала в статусі державної (за нормами Литовських статутів)

літературна староукраїнська мова («проста мова») використовувалася при написанні творів різних літературних жанрів та при укладенні нормативних документів (законів, указів тощо)

церковнослов’янська мова використовувалася під час релігійних служб та при написанні церковних книг

більшість населення спілкувалася у побуті народною мовою

Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.) – написаний на староукраїнській мові; висока майстерність художнього оформлення; укладачі: Михайло Василевич із міста Сянок та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій

Іван Федоров (Федорович) – заснував у Львові друкарню; у 1574 р. видав «Апостол» та «Буквар»; у 1578 р. надрукував церковнослов’янською мовою «Острозьку Біблію» у друкарні Острозької академії

1596 р. – Лаврентій Зизаній видав у місті Вільно «Граматику словенську», а також словник «Лексика», який містив переклад церковнослов’янських слів на староукраїнську мову

| | -------------------------------------------------- | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | | **Освіта та шкільництво** |

основні навчальні заклади – школи при церквах та монастирях

з’являються єзуїтські колегіуми та протестантські школи

1578 р. – за ініціативи В.-К. Острозького та княжни Гальшки Острозької відкрито перший православний колегіум (згодом перший вищий навчальний заклад західноєвропейського типу – Острозька академія (слов’яно-греко-латинська школа); перший ректор – Герасим Смотрицький; викладалися предмети «тривіуму» (граматика, діалектика, риторика) та «квадріуму» (арифметика, геометрія, музика, астрономія) + вивчали грецьку, латинську, старослов’янську мови, а також вищі науки: філософію, богослов'я, медицину

при православних братствах також відкривалися навчальні заклади, зокрема при Львівському Успенському братстві в 1585 році відкрилася школа слов’яно-греко-латинського типу

| | **Архітектура й містобудування** |

під час містобудування використовувалися принципи регулярної забудови; центральною частиною міста була ринкова площа з ратушею (Львів, Стрий, Івано-Франківськ тощо); навколо міст задля захисту та оборони зводилися мури з брамами та вежами

на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок, – побудовано Меджибізький замок

бастіон Меджибізького замку
автор фото: Борис Мавлютов

у 1591 р. італієць Павло Римлянин розбудував Успенську церкву в Львові, а Октавіано Манчіні відбудував у Києві Софійський собор

релігійні будівлі були як мурованими, так і дерев’яними; зокрема – Богоявленська церква в Острозі, церква св. архангела Михаїла у Волі-Висоцькій поблизу Жовкви, Троїцька церква в Межиріччі, церква Зішестя Святого Духа в Потеличі

яскравими прикладами архітектури є ансамблі львівських споруд – будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта, а також каплиці Боїмів та Кампіанів

| | **Живопис та скульптура** |

вдосконалюється скульптурний портрет, зокрема і на надгробних пам’ятниках; як приклад – надгробний пам’ятник Костянтина Івановича Острозького в Успенській церкві Києво-Печерської лаври

з'являється декоративне різьблення по дереву, зокрема в іконостасах; як приклад – ансамбль іконостасу в церкві Успіння Богородиці

з'являється світський портретний живопис; як приклади – портрет Стефана Баторія (1576 р., автор Войцех Стефановський), портрет К.-В. Острозького тощо

книжкова мініатюра: невеликі кольорові зображення в рукописних книгах; завдяки книгодрукування набуває нових рис і форматів; як приклад – ілюстрації Пересопницького Євангеліє (1556–1561);

книжкова гравюра: друк зображень на папері із відбитків оброблених вручну металевих або дерев’яних пластин; яскравими прикладами є гравюри в «Апостолі» та «Букварі» І. Федорова

живопис: вдосконалюється іконопис та виготовлення дерев’яних іконостасів; зображення на іконах набуває портретних ознак; як приклади – ікона Олексія Горошковича «Успіння» із церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику (1547 р.), храмова ікона «Різдво Христове» із села Трушевич біля Добромиля, ікона Федора «Богородиця Одигітрія з похвалою» (1599 р.) із церкви Покрови Богородиці в Рівному, ікона «Поклоніння волхвів» та ікона Благовіщення (1579 р.) Федуско; місто Перемишль – один із найпотужніших центрів релігійного малярства

декоративно-ужиткове мистецтво: відроджується скловаріння, вдосконалюється і розвивається килимарство, меблювання, вишивання, гаптування тощо

|