Історія України: Зародження української нації
  • Зміст
  • Поява та розселення людей на території України
    • Періодизація Стародавньої історії України
      • Кам'яний вік
        • Палеоліт
          • Ранній палеоліт
          • Середній палеоліт
          • Пізній палеоліт
        • Мезоліт
        • Неоліт
      • Енеоліт (мідно-кам'яний вік)
      • Бронзовий вік
      • Залізний вік
    • Кіммерійці
    • Скіфи
    • Сармати
    • Пiвнiчне Причорномор’я та Крим (колонiї-полiси)
    • Прадавні слов’яни
  • Утворення Київської Русi
    • Заснування Києва
      • Першi правителi
      • Аскольд та Дiр
    • Олег Віщий (845-912)
    • Iгор Рюрикович (бл. 879—945)
    • Княгиня Ольга (бл. 890-969)
    • Святослав Ігорович (934-972)
    • Ярополк Святославич (956-980)
    • Володимир Великий (958-1015)
    • Святополк Окаянний (981-1019)
    • Ярослав Мудрий (981-1054)
    • Мiждержавнi угоди Київської Русі
    • Прийняття християнства Володимиром Великим
  • Тріумвірат Ярославичів
    • Володимир Мономах (1053-1125)
      • Мстислав Великий (1076-1132)
    • Роздробленість Київської Русі
    • Генеалогічне дерево Рюриковичів
  • Галицько-Волинська держава
    • Галицьке князівство
      • Ярослав Володимирович Осмомисл (бл. 1130-1187)
    • Волинське князівство
    • Галицько-Волинське князівство
      • Роман Мстиславович (бл. 1150-1205)
      • Галицько-Волинське князівство в 1205-1238 роках
      • Данило Галицький (1201-1264)
      • Данилові нащадки (1264-1349)
        • Лев I Данилович (1228-1301)
        • Юрiй I Львович (1252-1308)
        • Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович (1308-1323)
        • Юрiй II Болеслав (1298-1340)
      • Генеологiчне дерево галицько-волинських правителiв)
    • Підсумок
  • Монголо-татарська навала
    • Монгольська імперія
    • Золота орда
      • Битва на Калці
    • Монголо-татарське іго
    • Підсумок
  • Політичний устрій Київської Русі
    • Суспільство Київської Русі
    • "Руська правда"
    • Господарське життя та економіка Київської Русі
  • Між Руссю та Річчю
    • Експансія Великого Князівства Литовського на руські землі
      • Міндовг (бл. 1195-1263)
      • Гедимін (бл. 1275-1341)
      • Ольгерд (бл. 1296-1377)
    • Становище українських земель у складі ВКЛ. Смерть Ольгерда: початок боротьби за великокняжий престол
    • Утвердження польської влади на Галичині
    • Кревська унія та її наслідки
    • Громадянська війна (1389-1392 рр.)
    • Діяльність Вітовта на українських землях. Захоплення Польщею Західного Поділля
    • Правління Свидригайла. «Велике князівство Руське»
    • Казимир IV Ягайлович. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівст
    • Посилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складу
    • Закарпаття під владою Угорщини
    • Буковина у складі Молдавського князівства
    • Князівство Феодоро
    • Утворення Кримського ханства
    • Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
      • Соціальна структура суспільства в XV ст.
        • Шляхта
        • Духовенство. Релігійна ситуація на українських землях
      • Сільське господарство та становище селянства
      • Міське населення, розвиток ремесла і торгівлі
      • Особливості розвитку культури
        • Освіта
        • Література та книгодрукування. Фольклор
        • Архітектура і містобудування
        • Образотворче мистецтво
    • Підсумок
  • Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття
    • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
    • Релігійна ситуація на українських землях
      • Протестантизм
      • Православні братства
    • Берестейська унія. Греко-католицька церква
    • Полемічна література
    • Соцiальнi прошарки Речi Посполитої
    • Особливості розвитку культури в XVI ст.
    • Підсумок
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

Тріумвірат Ярославичів

PreviousПрийняття християнства Володимиром ВеликимNextВолодимир Мономах (1053-1125)

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Після своєї смерті (1054 рік) Ярослав залишив велику та могутню країну, 5 синів та новий принцип спадкування престолу. За «вертикальним» принципом у Києві мав би почати княжити Ростислав Володимирович – єдиний син старшого сина Ярослава, котрий помер у 1052 році. Але згідно з новим принципом київським князем став найстарший живий Ярославович – Ізяслав. «Повість» наводить слова батька своїм синам напередодні смерті:

Саме так і почався період «тріумвірату Ярославовичів», адже Ізяслав керував Руссю на рівних із Святославом та Всеволодом. Ігор, В’ячеслав та амбітний Ростислав не були достатньо активними. В’ячеслав помер 1057 року і у Смоленськ перебрався Ігор, що сидів у Володимирі-Волинському. На Волинь поставили Ростислава. Ігор помер вже у 1060 році. Тріумвіратом було вирішено не підіймати Ростислава далі по ієрархії князів, а просто лишити у Володимирі. А вже у 1064 князь Ростислав покинув Волинь і прогнав із Тмутаракані свого двоюрідного брата Гліба Святославовича. Там новий князь правив 3 роки, поки його не отруїли греки із сусідніх візантійських колоній. Таким чином, на початок 60-х років ХІ століття на Русі не лишилося впливових лідерів, що змогли б впливати на політику трьох Ярославовичів. Окрім одного.

Бiографiчна довiдка Всеслав Брячиславович (1029-1101) – князь полоцький. Представник гiлки Iзяславовичiв Полоцьких, заснованої сином Володимира Великого Iзяславом. Iзяславовичi Полоцькi усiляко пiдкреслювали свою окремiсть серед Рюриковичiв, їх князiвство мало певну автономiю у Русi, а престол спадкувався усерединi гiлки. Мав певнi конфлiкти iз Ярославом Мудрим.

Саме Всеслав і кочові племена торків та половців були основною проблемою тріумвірів на першому етапі їх правління – з 1054 по 1068 роки.

Так як наділом Всеволода був Переяслав – найпівденніше князівство, то саме йому доводилося першим зустрічати та зупиняти кочівників. У 1054 році він запропонував мир і викуп замість битви половцям, що вперше прийшли до кордонів Русі; 1055 року здійснив похід на торків. Ізяслав, на відміну від Всеволода, що оборонявся, намагався розширити кордони Русі: у 1058 році він захопив землі балтійського племені голядь. У 1060 році спільне військо трьох Ярославовичів та Всеслава вирушило на торків та нанесло їм настільки нищівного удару, що ці племена не з’являлись біля Русі 70 років. А вже наступного року знову Всеволод самотужки та невдало протистояв половцям. Після цього нападу Переяславщина була суттєво спустошена та розорена. Декілька років на Русі панував спокій, допоки Всеслав не спустошив Псков (1065) та Новгород (1066). У відповідь на це тріумвірат знову збирає об’єднане військо і у 1067 році зустрічається із бунтівним князем на річці Немізі. Армія Ярославовичів перемагає, а Всеслава хапають, відвозять до Києва та саджають у поруб. До речі, саме у описі цієї битви у «Повісті» зустрічається перша згадка про Мінськ.

До складу тріумвірату входили:ІзяславВсеславСвятославСвятополк ІІБрячиславВсеволод

Уперше Мінськ згадується у1060 році1067 році1167 році1090 році

Легеда