У цей період авторитет та мудрість Данила та мирне його співіснування із Васильком сприяли зростанню і укріпленню Галицько-Волинської держави. Неймовірно швидко зростають міста: Холм (став резиденцією Данила і фактичною столицею князівства), Львів (названий на честь старшого сина Данила Лева), Угровеськ, Кременець, Данилів, Стіжок та інші. Міста стають оплотом оборони від кочівників і, в той самий час, центрами торгівлі, адже міське населення сходу Русі мігрує на захід від монгольської навали. І картате у національному плані населення галицьких міст почало формуватись уже тоді. Не зважаючи на юридичну зверхність ординського хана чи Римського Папи, Данилові вдавалося лишати своє князівство незалежним. Також агресивні Польща, Угорщина та Литва часто спокушалися на галицько-волинські землі, проте Романовичі частіше воювали на теренах цих сусідів.