Спочатку братства були замкнутими організаціями, члени яких перебували в тісних взаємовідносинах: у разі потреби вони допомагали один одному, слідкували за мораллю у громаді, забезпечували храми та церкви усім необхідним церковним начинням, а також організовували релігійні свята й різноманітні церковні урочистості. За утвердженістю норм організації життя братства можна прирівняти до цехів. Серед членів братства проводилися спільні благодійні банкети, грошові внески зводилися до спільної каси. Усе, що обговорювалося у межах братства, слід було ретельно тримати в таємниці, оскільки в разі непослуху чи порушення правил накладався штраф або ж навіть фізичне покарання.