Історія України: Зародження української нації
  • Зміст
  • Поява та розселення людей на території України
    • Періодизація Стародавньої історії України
      • Кам'яний вік
        • Палеоліт
          • Ранній палеоліт
          • Середній палеоліт
          • Пізній палеоліт
        • Мезоліт
        • Неоліт
      • Енеоліт (мідно-кам'яний вік)
      • Бронзовий вік
      • Залізний вік
    • Кіммерійці
    • Скіфи
    • Сармати
    • Пiвнiчне Причорномор’я та Крим (колонiї-полiси)
    • Прадавні слов’яни
  • Утворення Київської Русi
    • Заснування Києва
      • Першi правителi
      • Аскольд та Дiр
    • Олег Віщий (845-912)
    • Iгор Рюрикович (бл. 879—945)
    • Княгиня Ольга (бл. 890-969)
    • Святослав Ігорович (934-972)
    • Ярополк Святославич (956-980)
    • Володимир Великий (958-1015)
    • Святополк Окаянний (981-1019)
    • Ярослав Мудрий (981-1054)
    • Мiждержавнi угоди Київської Русі
    • Прийняття християнства Володимиром Великим
  • Тріумвірат Ярославичів
    • Володимир Мономах (1053-1125)
      • Мстислав Великий (1076-1132)
    • Роздробленість Київської Русі
    • Генеалогічне дерево Рюриковичів
  • Галицько-Волинська держава
    • Галицьке князівство
      • Ярослав Володимирович Осмомисл (бл. 1130-1187)
    • Волинське князівство
    • Галицько-Волинське князівство
      • Роман Мстиславович (бл. 1150-1205)
      • Галицько-Волинське князівство в 1205-1238 роках
      • Данило Галицький (1201-1264)
      • Данилові нащадки (1264-1349)
        • Лев I Данилович (1228-1301)
        • Юрiй I Львович (1252-1308)
        • Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович (1308-1323)
        • Юрiй II Болеслав (1298-1340)
      • Генеологiчне дерево галицько-волинських правителiв)
    • Підсумок
  • Монголо-татарська навала
    • Монгольська імперія
    • Золота орда
      • Битва на Калці
    • Монголо-татарське іго
    • Підсумок
  • Політичний устрій Київської Русі
    • Суспільство Київської Русі
    • "Руська правда"
    • Господарське життя та економіка Київської Русі
  • Між Руссю та Річчю
    • Експансія Великого Князівства Литовського на руські землі
      • Міндовг (бл. 1195-1263)
      • Гедимін (бл. 1275-1341)
      • Ольгерд (бл. 1296-1377)
    • Становище українських земель у складі ВКЛ. Смерть Ольгерда: початок боротьби за великокняжий престол
    • Утвердження польської влади на Галичині
    • Кревська унія та її наслідки
    • Громадянська війна (1389-1392 рр.)
    • Діяльність Вітовта на українських землях. Захоплення Польщею Західного Поділля
    • Правління Свидригайла. «Велике князівство Руське»
    • Казимир IV Ягайлович. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівст
    • Посилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складу
    • Закарпаття під владою Угорщини
    • Буковина у складі Молдавського князівства
    • Князівство Феодоро
    • Утворення Кримського ханства
    • Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
      • Соціальна структура суспільства в XV ст.
        • Шляхта
        • Духовенство. Релігійна ситуація на українських землях
      • Сільське господарство та становище селянства
      • Міське населення, розвиток ремесла і торгівлі
      • Особливості розвитку культури
        • Освіта
        • Література та книгодрукування. Фольклор
        • Архітектура і містобудування
        • Образотворче мистецтво
    • Підсумок
  • Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття
    • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
    • Релігійна ситуація на українських землях
      • Протестантизм
      • Православні братства
    • Берестейська унія. Греко-католицька церква
    • Полемічна література
    • Соцiальнi прошарки Речi Посполитої
    • Особливості розвитку культури в XVI ст.
    • Підсумок
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Утворення Київської Русi

Княгиня Ольга (бл. 890-969)

PreviousIгор Рюрикович (бл. 879—945)NextСвятослав Ігорович (934-972)

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Дружина князя Ігоря та мати князя Святослава. Була княгинею-регентом після вбивства чоловіка (з 945 по 962 роки). Відома через свою криваву помсту древлянам за князя Ігоря та як княгиня, що прийняла християнство та намагалася зробити його державною релігією Русі.

Після вбивства Ігоря древляни надіслали до Києва посольство з пропозицією до князівської вдови вийти заміж за їхнього князя Мала. Ольга спокійно прийняла послів, прохаючи трохи часу, по закінченні якого вони були закопані живцем поблизу князівського двору. Надалі, за наказами Ольги, було спалено у лазні найкращих мужів древлянських, яких княгиня запросила до Києва, щоб засвідчили повагу до неї, та перебито древлянське військо на підпитку, яке було запорошене на тризну за Ігорем. Ці факти здаються не досить правдивими, адже древляни не раз і не два потрапляли у підступні і, головне, смертельні пастки княгині, керовані жагою шлюбу їхнього князя зі вдовою князя київського. Тобто доволі-таки незавуальовано давні джерела підкреслюють як древлянську наївність на межі з дурістю, так і Ольжину криваву підступність задля помсти. Найбільш відомий останній акорд винищення княгинею древлян. Взявши в облогу їх головне місто Іскоростень (сучасний Коростень Житомирської області), Ольга запросила у якості данини по три голуба та горобця з кожного двору. Містяни з радістю погодились на такі легкі умови. Княгиня ж, отримавши птахів, звеліла до кожного з них прив’язати палаюче лахміття. Птахи, налякані вогнем, полетіли у свої двори, враз підпалюючи усе місто. Іскоростень був суттєво зруйнований, а древляни ніколи більше не були вагомою силою у Русі.

Щодо князя Мала, його доля після кривавого і безуспішного сватання невідома. Проте з його нащадками пов’язують досить багато видатних особистостей. Наприклад, воєвода київського князя Володимира Святославовича Добриня вважається сином Мала. У той же час Добриня є дядьком Володимиру, адже сестра Добрині Малуша була ключницею Ольги та дружиною Святослава, від якого народила сина Володимира. Отже, Мал є батьком легендарного Добрині Микитовича та дідом усесвітньо відомого Володимира Хрестителя. Досить непогано для місцевого князька, що вбив князя київського і залицявся до його вдови.

Ольга вважається першою правителькою Русі, що офіційно прийняла християнство. Звісно, Аскольд також був християнином, проте некоректно вважати Аскольдiв Київ центром усiєї Русi, на вiдмiну вiд Києва за правлiння Ольги. Вона досить цілеспрямовано готувалася до введення християнства на Русі як державної релігії, проте це доробить її онук. Детальнiше про «пригоди» Ольги на шляху до нової релiгiї - поговоримо трохи згодом.

Княгиня Ольга була не лише жорстокою (що було нормою Середньовіччя), але й мудрою. Помстившись за чоловіка, вона почала вирішувати проблему, яка стала причиною його смерті,— систему збору данини. Основою реформи стала чітка регламентація зборів за планом «хто, коли і скільки має сплатити». У 945 році було встановлено, що полюддя (щорічний об’їзд князем з дружиною своїх земель для збору данини) відбувається з листопада по квітень. Люди з чітко зазначених територій збиралися на спеціально визначених місцях – погостах і становищах.

Керував усім князівський намісник – тіун. Данина іноді називалася оброком; частіше за все віддавалася натурою (медом, хутром та ін.). Розміри були встановлені чітко і різнилися від багатства землі, з якої данина збиралася. Наприклад, з північних регіонів, багатих на хутрових звірів, данина була більшою, ніж із хліборобських земель. По суті, був введений у дію податковий кодекс, з урахуванням майнового розшарування суспільства.

На початку 960-х років нарешті і де-факто влада перейшла до Святослава Ігоровича, а Ольга лишалася таким собі мудрим порадником і помічником. Так, наприклад, у 968 році Ольга керувала обороною Києва від печенігів, бо Святослав перебував у своїй болгарській резиденції. І хоча син не поділяв релігійних поглядів своєї матері, княгиня Ольга була похована за християнським звичаєм 24 липня 969 року.

Що спонукало Ольгу до масштабної кари древлян?Ольга мстилася за свого чоловіка – Ігоря Рюриковича, якого древляни жорстоко вбили.на землі древлян претендували північніші племена дреговичів, яким Ольга воліла допомогти.ніяких особливих причин не було, просто Ольга була жорстокою і кровожерливою правителькою.древляни збиралися у похід на Київ, а Ольга нанесла попереджувальний удар

Головне місто древлянКиївІскоростеньВручийЖитомир

Скількома способами Ольга помстилася древлянам?1234Ольга вбила древляських послів-сватів, перебила військо древлян та спалила їх головне місто – Іскоростень