Після вбивства Ігоря древляни надіслали до Києва посольство з пропозицією до князівської вдови вийти заміж за їхнього князя Мала. Ольга спокійно прийняла послів, прохаючи трохи часу, по закінченні якого вони були закопані живцем поблизу князівського двору. Надалі, за наказами Ольги, було спалено у лазні найкращих мужів древлянських, яких княгиня запросила до Києва, щоб засвідчили повагу до неї, та перебито древлянське військо на підпитку, яке було запорошене на тризну за Ігорем. Ці факти здаються не досить правдивими, адже древляни не раз і не два потрапляли у підступні і, головне, смертельні пастки княгині, керовані жагою шлюбу їхнього князя зі вдовою князя київського. Тобто доволі-таки незавуальовано давні джерела підкреслюють як древлянську наївність на межі з дурістю, так і Ольжину криваву підступність задля помсти. Найбільш відомий останній акорд винищення княгинею древлян. Взявши в облогу їх головне місто Іскоростень (сучасний Коростень Житомирської області), Ольга запросила у якості данини по три голуба та горобця з кожного двору. Містяни з радістю погодились на такі легкі умови. Княгиня ж, отримавши птахів, звеліла до кожного з них прив’язати палаюче лахміття. Птахи, налякані вогнем, полетіли у свої двори, враз підпалюючи усе місто. Іскоростень був суттєво зруйнований, а древляни ніколи більше не були вагомою силою у Русі.