Ярополк Святославич (956-980)

Почав своє правління у 972 році, посівши київський престол як найстарший із Святославовичів. До 977 року ситуація у країні була стабільна: Ярополк намагався будувати дипломатичні відносини із Західною Європою і Священною Римською імперією почав карбування монети на Русі (до нашого часу дійшло близько 10 екземплярів так званих «псевдодірхем Ярополка»); співчував та допомагав християнам, особисто християнство не приймаючи. Конфлікт розпочався між Ярополком та Олегом чи то через якісь матеріально-територіальні претензії, чи, скоріше за все, через політичні амбіції двох молодих князів. Адже древлянська земля вже давно підпорядковувалася Києву, а самому князю київському у жодному разі не був потрібний амбітний та молодий суперник дуже близько від стольного граду. Ми можемо лише припускати причину, але, згідно з літописом, улітку 977 року Ярополк зі своєю армією висунувся у напрямку резиденції Олега — міста Вручия. У процесі битви середній Святославович упав з коня у рів і був розчавлений тілами.

«Повість минулих літ» зазначає, що Ярополк дуже засмутився, дізнавшись про смерть свого брата, адже не мав на меті його вбивство: він керувався лише жагою влади. Князь новгородський Володимир, дізнавшись про вбивство Олега, втік на північ до Швеції. Таким чином, Ярополк залишився одноосібним правителем Русі. Проте молодший син Святослава був не згоден із таким станом речей і, зібравши військо з варязьких найманців, у 978 році рушив на Русь із наміром повернути втрачені землі та посісти у Києві. Повернувши собі Новгород, захопивши Полоцьк, Володимир підійшов до Києва та взяв його в облогу. Та перемогти Володимиру допомогла зрада воєводи Ярополка – Блуда. Той воєвода порадами підступними, спокусившись на щедру пропозицію від осаджуючих сил, виманив свого князя із Києва, щоб не відбулася генеральна битва. Ярополк утік до містечка Родня, котре наступаючі війська знов взяли в облогу. І на цей раз Блуд порадив замість битви взагалі піти на мирні переговори. Ярополк, як видно, беззаперечно довіряв своєму воєводі, адже погодився і на це. Увійшовши до переговорної кімнати, князь київський був підступно вбитий.

Так криваво розпочалося не менш криваве правління Володимира. Проте саме під час його князювання сталися такі значні зміни, котрі дозволяють вважати його одним із найвидатніших керманичів Русі-України.

У боротьбі Святославовичів за київський престол першим загинувЯрополкОлегВолодимир