Історія України: Зародження української нації
  • Зміст
  • Поява та розселення людей на території України
    • Періодизація Стародавньої історії України
      • Кам'яний вік
        • Палеоліт
          • Ранній палеоліт
          • Середній палеоліт
          • Пізній палеоліт
        • Мезоліт
        • Неоліт
      • Енеоліт (мідно-кам'яний вік)
      • Бронзовий вік
      • Залізний вік
    • Кіммерійці
    • Скіфи
    • Сармати
    • Пiвнiчне Причорномор’я та Крим (колонiї-полiси)
    • Прадавні слов’яни
  • Утворення Київської Русi
    • Заснування Києва
      • Першi правителi
      • Аскольд та Дiр
    • Олег Віщий (845-912)
    • Iгор Рюрикович (бл. 879—945)
    • Княгиня Ольга (бл. 890-969)
    • Святослав Ігорович (934-972)
    • Ярополк Святославич (956-980)
    • Володимир Великий (958-1015)
    • Святополк Окаянний (981-1019)
    • Ярослав Мудрий (981-1054)
    • Мiждержавнi угоди Київської Русі
    • Прийняття християнства Володимиром Великим
  • Тріумвірат Ярославичів
    • Володимир Мономах (1053-1125)
      • Мстислав Великий (1076-1132)
    • Роздробленість Київської Русі
    • Генеалогічне дерево Рюриковичів
  • Галицько-Волинська держава
    • Галицьке князівство
      • Ярослав Володимирович Осмомисл (бл. 1130-1187)
    • Волинське князівство
    • Галицько-Волинське князівство
      • Роман Мстиславович (бл. 1150-1205)
      • Галицько-Волинське князівство в 1205-1238 роках
      • Данило Галицький (1201-1264)
      • Данилові нащадки (1264-1349)
        • Лев I Данилович (1228-1301)
        • Юрiй I Львович (1252-1308)
        • Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович (1308-1323)
        • Юрiй II Болеслав (1298-1340)
      • Генеологiчне дерево галицько-волинських правителiв)
    • Підсумок
  • Монголо-татарська навала
    • Монгольська імперія
    • Золота орда
      • Битва на Калці
    • Монголо-татарське іго
    • Підсумок
  • Політичний устрій Київської Русі
    • Суспільство Київської Русі
    • "Руська правда"
    • Господарське життя та економіка Київської Русі
  • Між Руссю та Річчю
    • Експансія Великого Князівства Литовського на руські землі
      • Міндовг (бл. 1195-1263)
      • Гедимін (бл. 1275-1341)
      • Ольгерд (бл. 1296-1377)
    • Становище українських земель у складі ВКЛ. Смерть Ольгерда: початок боротьби за великокняжий престол
    • Утвердження польської влади на Галичині
    • Кревська унія та її наслідки
    • Громадянська війна (1389-1392 рр.)
    • Діяльність Вітовта на українських землях. Захоплення Польщею Західного Поділля
    • Правління Свидригайла. «Велике князівство Руське»
    • Казимир IV Ягайлович. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівст
    • Посилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складу
    • Закарпаття під владою Угорщини
    • Буковина у складі Молдавського князівства
    • Князівство Феодоро
    • Утворення Кримського ханства
    • Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
      • Соціальна структура суспільства в XV ст.
        • Шляхта
        • Духовенство. Релігійна ситуація на українських землях
      • Сільське господарство та становище селянства
      • Міське населення, розвиток ремесла і торгівлі
      • Особливості розвитку культури
        • Освіта
        • Література та книгодрукування. Фольклор
        • Архітектура і містобудування
        • Образотворче мистецтво
    • Підсумок
  • Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття
    • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
    • Релігійна ситуація на українських землях
      • Протестантизм
      • Православні братства
    • Берестейська унія. Греко-католицька церква
    • Полемічна література
    • Соцiальнi прошарки Речi Посполитої
    • Особливості розвитку культури в XVI ст.
    • Підсумок
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Між Руссю та Річчю

Закарпаття під владою Угорщини

PreviousПосилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складуNextБуковина у складі Молдавського князівства

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Протягом XI-XIII ст. Закарпаття відійшло до Угорського королівства, внаслідок його завоювання угорцями. Було здійснено поділ новоприєднаних земель на нові територіально-адміністративні одиниці – комітати, очільниками яких були королівські намісники, – ішпани (жупани), що перебрали на себе функції адміністративної, військової та судової влади.

Територією Закарпаття активно розселилися мадяри, волохи, словаки, німці; ряду міст було надане магдебурзьке право (Хуст, Берегово тощо). Однак угорські дворяни, включно з католицьким духовенством, сконцентрували у своїх руках основні земельні наділи. Розпочалися поступові процеси асиміляції та мадяризації населення, збільшилися побори з боку іноземних володарів, зросли податки та панщина, все більшого поширення набув католицизм, що призвело до соціального напруження в краї: 1315 року спалахнуло повстання Петра Петені (Петра Петровича) супроти угорської влади, яке зазнало поразки.

Внаслідок конфлікту з литовським князем Вітовтом, наприкінці XIV ст. подільський князь Федір Коріятович перебрався на Закарпаття, де отримав від угорського короля Сигізмунда землі в Мукачівському краї, включно з містом Мукачеве та його приміською округою. Розпочалася приналежна розбудова міста, було побудовано мурований замок з відповідним йому укріпленням, а на Чернечій горі розбудовувався православний монастир Святого Миколи. Через деякий час у Мукачеві постало православне єпископство.

Діяльність Федора Коріятовича сприяла соціально-економічному та культурному розвитку на підвладних йому землях: князь підтримував торгівлю (важливого значення набув мукачівський ярмарок) та ремесло, активно боровся за національно-релігійні інтереси місцевого населення. Однак, після його смерті в 1414 році, Мукачівський край повернувся під владу угорців, які поновили політику феодального гніту.

Знаковим виступом стало антифеодальне повстання 1514 року, яке було очолене Дьєрдем Дожем проти свавілля угорських володарів. Військові сили повстанців були розгромлені, очільника взято в полон, опісля чого страчено (побутує легенда, що його було спалено на розпеченому залізному троні). Виступ не став переломним: розправившись із учасниками повстання, угорська влада обклала населення ще більшими поборами та податками.

1526 року, внаслідок розгрому угорських військових сил турецькими військами під м. Могачем, Угорщина перейшла до складу Османської імперії. Західна частина Закарпаття (Пряшівщина та Ужгородщина) відійшли до складу Австрії, а територія східної частини — до Трансільванії.

Протягом XI - XIII ст. Закарпаття відходить доПольського королівстваУгорського королівстваМолдавського князівстваЛитовсько-Руського князівства

Наприкінці XIV ст. на Закарпаття в Мукачівський край перебирається князьВолодимир ОльгердовичЛюбарт ГедиміновичФедір КоріятовичЛюбарт Гедимінович