По смерті Вітовта в 1430 році литовські, руські та білоруські феодали обрали на великокняжий литовський престол, без погодження із польським королем, сина Ольгерда – Свидригайла, діяльність якого була спрямована на розрив унії з Польським королівством, та здобуттям Литвою незалежності. Польща не забарилася із відповіддю та розпочала військові дії проти Свидригайла, здійснивши окупацію Поділля та Волині через розрив литовським князем відносин із Польським королівством. Протягом 1430–1431 рр. поляками в ході воєнної кампанії було здобуто такі міста як, Володимир-Волинський, Кам’янець, здійснюється облога Луцька. Поразка литовського володаря під Луцьком влітку 1431 р. значно послабила його позиції у внутрішньому політичному середовищі, чим скористалася невдоволена литовська знать, спільно з поляками вчинивши заколот та обравши на великокняжий стіл брата Вітовта – Сигізмунда Кейстутовича, який одразу відновив умови Віленсько-радомської унії 1401 року.