Історія України: Зародження української нації
  • Зміст
  • Поява та розселення людей на території України
    • Періодизація Стародавньої історії України
      • Кам'яний вік
        • Палеоліт
          • Ранній палеоліт
          • Середній палеоліт
          • Пізній палеоліт
        • Мезоліт
        • Неоліт
      • Енеоліт (мідно-кам'яний вік)
      • Бронзовий вік
      • Залізний вік
    • Кіммерійці
    • Скіфи
    • Сармати
    • Пiвнiчне Причорномор’я та Крим (колонiї-полiси)
    • Прадавні слов’яни
  • Утворення Київської Русi
    • Заснування Києва
      • Першi правителi
      • Аскольд та Дiр
    • Олег Віщий (845-912)
    • Iгор Рюрикович (бл. 879—945)
    • Княгиня Ольга (бл. 890-969)
    • Святослав Ігорович (934-972)
    • Ярополк Святославич (956-980)
    • Володимир Великий (958-1015)
    • Святополк Окаянний (981-1019)
    • Ярослав Мудрий (981-1054)
    • Мiждержавнi угоди Київської Русі
    • Прийняття християнства Володимиром Великим
  • Тріумвірат Ярославичів
    • Володимир Мономах (1053-1125)
      • Мстислав Великий (1076-1132)
    • Роздробленість Київської Русі
    • Генеалогічне дерево Рюриковичів
  • Галицько-Волинська держава
    • Галицьке князівство
      • Ярослав Володимирович Осмомисл (бл. 1130-1187)
    • Волинське князівство
    • Галицько-Волинське князівство
      • Роман Мстиславович (бл. 1150-1205)
      • Галицько-Волинське князівство в 1205-1238 роках
      • Данило Галицький (1201-1264)
      • Данилові нащадки (1264-1349)
        • Лев I Данилович (1228-1301)
        • Юрiй I Львович (1252-1308)
        • Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович (1308-1323)
        • Юрiй II Болеслав (1298-1340)
      • Генеологiчне дерево галицько-волинських правителiв)
    • Підсумок
  • Монголо-татарська навала
    • Монгольська імперія
    • Золота орда
      • Битва на Калці
    • Монголо-татарське іго
    • Підсумок
  • Політичний устрій Київської Русі
    • Суспільство Київської Русі
    • "Руська правда"
    • Господарське життя та економіка Київської Русі
  • Між Руссю та Річчю
    • Експансія Великого Князівства Литовського на руські землі
      • Міндовг (бл. 1195-1263)
      • Гедимін (бл. 1275-1341)
      • Ольгерд (бл. 1296-1377)
    • Становище українських земель у складі ВКЛ. Смерть Ольгерда: початок боротьби за великокняжий престол
    • Утвердження польської влади на Галичині
    • Кревська унія та її наслідки
    • Громадянська війна (1389-1392 рр.)
    • Діяльність Вітовта на українських землях. Захоплення Польщею Західного Поділля
    • Правління Свидригайла. «Велике князівство Руське»
    • Казимир IV Ягайлович. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівст
    • Посилення Московської держави та входження Чернігово-Сіверщини до її складу
    • Закарпаття під владою Угорщини
    • Буковина у складі Молдавського князівства
    • Князівство Феодоро
    • Утворення Кримського ханства
    • Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
      • Соціальна структура суспільства в XV ст.
        • Шляхта
        • Духовенство. Релігійна ситуація на українських землях
      • Сільське господарство та становище селянства
      • Міське населення, розвиток ремесла і торгівлі
      • Особливості розвитку культури
        • Освіта
        • Література та книгодрукування. Фольклор
        • Архітектура і містобудування
        • Образотворче мистецтво
    • Підсумок
  • Суспiльно-полiтичнi процеси XVI століття
    • Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої
    • Релігійна ситуація на українських землях
      • Протестантизм
      • Православні братства
    • Берестейська унія. Греко-католицька церква
    • Полемічна література
    • Соцiальнi прошарки Речi Посполитої
    • Особливості розвитку культури в XVI ст.
    • Підсумок
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Між Руссю та Річчю
  2. Господарське, суспільне та культурне життя на українських землях (друга половина ХІV – ХV ст.)
  3. Особливості розвитку культури

Архітектура і містобудування

PreviousЛітература та книгодрукування. ФольклорNextОбразотворче мистецтво

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Містобудуванню було характерне поєднання традицій Русі та західноєвропейських принципів побудови міст у зв’язку з поширенням магдебурзького права. Широко застосовувалися прийоми регулярного планування: місто поділялося на своєрідні квартали, в центрі яких розташовувалася ринкова (торгова) площа, на якій будувалася ратуша, торгові лавки й будинки ремісників та торговців, а поруч знаходилися основні храмові та церковні будівлі. Ринкова площа поставала центром адміністративного, економічного та духовного життя.

Вагоме місце посідали й оборонні споруди, які захищали від нападів таких загарбників, як татари й турки. Будувалися замки, переважно дерев’яні, та фортеці в основних і найбільших містах: Києві, Житомирі тощо. Однак, у той же час розпочалася побудова й розбудова мурованих з каменю оборонних замків і фортець в таких містах, як Луцьк, Хотин, Львів, Кам’янець-Подільський, Мукачеве та інших.

Однією з перших і найпотужніших мурованих оборонних фортець був Верхній замок у Луцьку, що на Волині, який був побудований за Любарта Гедиміновича в XIV ст. На Поділлі важливою була оборонна Кам’янець-Подільська фортеця, а також Хотинська фортеця, яку в другій половині XV ст. перебудували та значно укріпили. Наприкінці XIV ст. на Закарпатті звели Мукачівський замок за сприяння Федора Коріатовича. Значну оборонну потужність мала й Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця.

Кам'янець-Подільський замок, автор фото: Håkan Henriksson (Narking)

Храми і монастирі теж зводилися за подібними принципами з метою оборони та запобігання їхнього руйнуванню чи спаленню внаслідок загарбницьких нападів ворогів. До важливих пам’яток мурованого будівництва належать церква Св. Юра, Вірменська церква Святого Миколая в Кам’янці-Подільському та інші.

На Поділлі зводилися одночасно як культові, так і оборонні храми, що зумовлювалося його розташуванням в прикордонній смузі. До прикладу, Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях Хмельницької області є мурованою сакральною спорудою оборонного типу та водночас і храмом, і фортецею.

Покровська церква (Сутківці), автор фото: Вадим Войтик

На західноукраїнських землях, які перебували під владою Польщі та Угорщини з поширенням католицизму зросла кількість будівель готичного стилю. Зводилися костели, синагоги залежно від домінування тієї чи іншої релігійної громади. Однією з найдавніших споруд, в якій присутні елементи готики є церква Різдва Богородиці в Рогатині. У Львові яскравими готичними пам’ятками є Латинський (римо-католицький) кафедральний собор Успіння Божої Матері, а також Вірменський собор Успіння Богородиці. Основними характерними рисами готичного храму були великі готичні вікна у вигляді арок з вітражами, товсті муровані цегляні стіни та крутосхилий шпилястий дах.

Латинський кафедральний собор у Львові

Одна з найдавніших споруд в якій присутні елементи готикиЦерква-фортеця в с. Сутківцях Хмельницької областіВірменська церква Святого Миколая в Кам’янці-ПодільськомуЦерква Різдва Богородиці в РогатиніЦерква Св. Юра у Львові