Після включення Галичини до Польщі на її території розпочалося активне поширення католицизму, виникали домініканські та францисканські монастирі за сприянням місцевої польської влади. На українських землях, що входили до складу ВКЛ, після Кревської унії також набув значного поширення католицизм, що викликало опір з боку православної руської знаті та церкви. У 1415 році за ініціативи Вітовта в м. Новогрудку скликано собор православних єпископів українських і білоруських земель, на якому було обрано Київського митрополита Григорія Цамблака. Після смерті отця Григорія в 1420 році Вітовт визнав зверхність московського митрополита Фотія.