Неоліт

Деякі історики кажуть про так звану «неолітичну революцію». Суть її у винайденні відтворюючого господарства. Це призвело до значних змін у побуті людей: багато з них стали вести осілий спосіб життя; разом з тим люди почали запасати їстівні продукти, оскільки самі могли впливати на їх кількість. Це в рази збільшило їх можливості до пристосування і, як наслідок, виживання. Говорячи про відтворююче господарство, ми маємо на увазі землеробство і тваринництво. Останнє розвивалось шляхом приручення диких тварин. Усі свійські тварини сучасності (окрім коня, який здобув свій «статус» у мідному віці) стали такими під час неоліту.

• Знаряддя праці значно покращилися завдяки новим методам обробки – свердлінню, пилянню та ін. Люди навчилися обробляти глину, у виробах із якої і зберігали надлишки продуктів та воду. Також глиняний посуд дав розвиток протокулінарії. Ще одним цивілізаційно утворюючим винаходом того часу стало прясло для прядіння, що породило ткацтво та тканину.

• У суспільній організації життя і надалі зростає вага парної сім’ї, племінної організації суспільства. З’являються первинні засади родової влади, продовжує розвиватись релігія: примітивна магія поступається професійним культам. Зростає тривалість життя. Зароджується землеробська цивілізація.

Пам’ятки неолітичної культури: с. Микільська Слобідка на Київщині та Кам’яна Могила у Приазов’ї.