Становлення і розвиток української мови. Література та книгодрукування в XVI столітті

У XVI ст. українська (руська) мова перебувала в статусі державної, нею послуговувалися в офіційному діловодстві, під час судових процесів та в державних установах, що було закріплено нормами Литовських статутів. Варто зауважити, що поширеними були дві варіації мови: книжна літературна староукраїнська мова («проста мова») та церковнослов’янська. Основна ж маса населення спілкувалася у побуті народною мовою, яка була подібною до «простої».

Просту мову широко застосовували у творах різних літературних жанрів та, зокрема, при укладенні нормативних документів (закони, укази тощо). Церковнослов’янську ж мову використовували під час релігійних служб та при написанні церковних книг. Однак, складність для розуміння простим населенням церковнослов’янської мови та поширення ідей протестантизму, призвело до друкування книг простою народною мовою (староукраїнською). Однією із перших таких книг було Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.), укладачами якого були Михайло Василевич із міста Сянок та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Цікаво, що під час переписування та перекладу рукопису, укладачі окрім заміни церковних слів на більш зрозумілі староукраїнські, наводили й додаткове їхнє тлумачення та добирали до них синоніми. Пересопницьке Євангеліє відзначається високою майстерністю художнього оформлення, що простежується в орнаментації та витончених шрифтах. Саме на Пересопницькому Євангеліє українські Президенти під час інавгурації здійснюють свою присягу на вірність українському народові. Окрім Пересопницького Євангеліє, видатними пам’ятками того часу є Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.) та Волинське Євангеліє (1572 р.).

Вагомий внесок у розвиток та становлення книгодрукування привніс Іван Федоров (Федорович). Прибувши до Львова в 1572 році, він заснував друкарню, де за сприяння й на кошти Львівського братства в 1574 році він видав «Апостол» та «Буквар». 1578 року в Острозькій академії за Василя-Костянтина Острозького відкривається друкарня, в якій у 1581 році Іван Федоров надрукував церковнослов’янською мовою «Острозьку Біблію».

Окрім творів релігійного спрямування, серед книг друкувалися й так звані граматики, що були підручниками для вивчення мов. Так, у 1596 році відомий український мовознавець та вчений Лаврентій Зизаній видав у місті Вільно «Граматику словенську», а також словник «Лексика», який містив переклад церковнослов’янських слів на староукраїнську мову.

Окрім вже згаданих, серед відомих книгодрукарень того часу була друкарня Львівського братства (1585 р.) й одна з найбільших – друкарня Києво-Печерського монастиря. У них друкувалися богослужебні релігійні книги, різноманітні підручники, граматики, полемічна література тощо.

Активне відкриття друкарень та їх підтримка з боку меценатів та православних братств сприяли небувалому розвитку української мови, освіти та, відповідно, шкільництва.

У якому році видано Острозьку Біблію?

1572 р. 1574 р. 1578 р. 1581 р.