Скульптура та живопис в XVI столітті

У XVI ст. із розвитком архітектури нових рис набула скульптура, здебільшого монументальна, яка оздоблювала архітектурні споруди. Перейнявши ренесансні ідеї, яскравими скульптурними зображеннями та рельєфами виділяються львівські споруди Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, каплиця Трьох Святителів, каплиця Боїмів та Кампіанів тощо.

Широкого поширення набув скульптурний портрет, здебільшого на надгробних пам’ятниках, прикладом якого є надгробний пам’ятник Костянтина Івановича Острозького в Успенській церкві Києво-Печерської лаври. Зароджувався новий вид української скульптури – декоративне різьблення по дереву, що простежується в іконостасах, зокрема в ансамблі іконостасу в церкві Успіння Богородиці.

Із живопису продовжував вдосконалюватися іконопис та виготовлення дерев’яних іконостасів. Одним із найпотужніших центрів релігійного малярства було місто Перемишль. Яскравими прикладами іконописання є ікона Олексія Горошковича «Успіння» із церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику (1547 р.), храмова ікона «Різдво Христове» із села Трушевич біля Добромиля, ікона Федора «Богородиця Одигітрія з похвалою» (1599 р.) із церкви Покрови Богородиці в Рівному, ікона «Поклоніння волхвів» та ікона Благовіщення (1579 р.) Федуско. Зображення на іконах все більше набували портретних ознак та тяжіли до реалізму, поєднували ідеї як європейського Ренесансу, так і самобутнього українського мистецтва.

Наприкінці XVI ст. розпочав з'являтися світський портретний живопис, наприклад, портрет Стефана Баторія (1576 р.), автором якого є Войцех Стефановський, портрет Яна Гербурта, портрет К.-В. Острозького тощо.

Щодо декоративно-ужиткового мистецтва, то воно було складовою частиною традиційної української народної культури. Відроджувалося скловаріння, розвивалося килимарство, меблювання, вишивання, гаптування тощо.

Із книгодрукуванням активно розвивалася книжкова мініатюра, яка набувала помітних ренесансних рис, її прикладом є ілюстрування Пересопницького Євангеліє (1556–1561).

Завдяки діяльності Івана Федорова з’явилася книжкова гравюра, що була друком зображень на папері із відбитків оброблених вручну металевих або дерев’яних пластин. Яскравими композиціями з рослинних орнаментів відзначаються гравюри в «Апостолі» та «Букварі» І. Федорова, що були видані ним у Львові в 1574 році.