Полемічна література

У XVI ст. розпочала набувати особливого розвитку полемічна література. Це були твори релігійного характеру присвячені проблемі об’єднанню православної та католицької церкви. Навколо укладення майбутньої унії точилися гострі дискусії (полеміка) як з боку православних, так із боку католиків, що власне знайшло своє відображення в публікації значної кількості полемічних літературних творів як на захист унії, так і проти її укладення.

Автор Назва твору
Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»
Мелетій Смотрицький «Тренос»
Іван Вишенський «Послання до єпископів», «Рада про очищення церкви»
Іпатій Потій «Унія»
Іов Борецький «Протестація»
Христофор Філалет «Апокрисис»
Захарій Копистенський «Палінодія»

1577 року єзуїт Петро Скарга опублікував твір «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», який спровокував шквал обурення з боку православних. Річ у тім, що Скарга рішуче й гостро висловився проти православ’я та закликав до повного підпорядкування православної церкви Папі Римському внаслідок укладення унії.

Православні церковні та світські діячі не могли залишитися осторонь, тому вступили в полеміку із польськими католицькими владиками. У 1587 році вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував католицизм та календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної церкви.

Серед відомих православних письменників-полемістів слід також назвати Стефана Зизанія, Захарія Копистенського, Мелетія Смотрицького, Івана Вишенського, Іова Борецького та інших. Їхні праці мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і католицька церкви.

Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже щодо наслідків укладення унії. 1597 року вийшов друком «Апокрисис» Христофора Філалета – відомий антиунійний полемічний твір, у якому автор негативно виступає проти дій Папи Римського та української церковної верхівки, яка сприяла укладенню унії.

Разом із цим публікують свої праці Захарій Копистенський («Палінодія») та Іван Вишенський («Рада про очищення церкви»), у них, окрім релігійних проблем (укладення унії, поширення католицизму, гоніння православних), порушеними були й соціально-політичні, зокрема проблема експлуатації людини, недосконалість політичного управління тощо.

Полемічна література неабияк вплинула на суспільно-політичні та культурні процеси XVI ст. Окрім розгляду доцільності укладення унії та її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою та варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві.