Підсумок

Українські землі протягом XVI ст. піддавалися новим суспільно-політичним змінам, оскільки внаслідок Люблінської унії вони перейшли до Польського королівства в новоутвореній Речі Посполитій. Було здійснено територіально-адміністративну реформу, внаслідок якої на українських землях було сформовано 6 воєводств, пожвавилися торгівельно-економічні відносини, а з прийняттям Литовських статутів, селяни піддалися остаточному закріпаченню.

Суттєві зміни відбулися й в релігійно-культурному житті. Через бажання покласти край протиріччям між православним і католицьким духовенством, було скликано Берестейський собор, який не втілив у реальність покладені на нього сподівання, а навпаки, загострив релігійні протиріччя, так як внаслідок Берестейської унії утворилася ще одна церква – греко-католицька. Стосовно ж культурного життя, то активні суспільно-політичні події сприяли значним культурним процесам на українських землях. Відбулося становлення й подальший розвиток української мови, було опубліковано низку високохудожніх літературних пам'яток, а під впливом західноєвропейських тенденцій будувалися світські та культові архітектурні споруди. Нових помітних рис набуває скульптура та живопис.

Окремої уваги заслуговують православні братства, які опікувалися культурно-освітніми проблемами та які виступили на захист православної церкви. За підтримки братств відкрилися школи, друкарні, бібліотеки, що сприяли розвитку та поширенню освіти на українських землях.

І наостанок, у XVI ст. відбулося формування та становлення нового суспільного стану – козацтва, яке заслуговує окремої уваги, оскільки воно стало одним із ключових факторів подальшого державотворення України.

Далі буде...