Культура в XVI ст.

XVI ст. ознаменувалося новими тенденціями в розвитку та становленні культури. Активні суспільно-політичні події, пожвавлення торгово-економічних відносин, західноєвропейські процеси Відродження, Реформації та Контрреформації неабияк посприяли культурним процесам на території українських земель. Останні ж, перебуваючи під владою різних іноземних держав, зазнали значної взаємодії з культурами інших народів. А укладення Люблінської та Берестейської уній посприяло піднесенню національної самосвідомості українського народу: з одного боку, через об’єднання українських земель у межах однієї держави, з іншого – через суперечливі та складні політичні й соціально-економічні умови.

Умови розвитку української культури в XVI ст.:
  • об’єднання українських земель у межах однієї держави внаслідок укладення Люблінської унії;
  • втрата провідних позицій православної церкви через Берестейську унію й утворення греко-католицької церкви;
  • поступова полонізація та активне поширення католицизму завдяки діяльності єзуїтів;
  • вплив західноєвропейський процесів Відродження, Реформації та Контрреформації;
  • становлення і формування української мови.
Українська мова, література та книгодрукування
  • українська (руська) мова перебувала в статусі державної (за нормами Литовських статутів)
  • літературна староукраїнська мова («проста мова») використовувалася при написанні творів різних літературних жанрів та при укладенні нормативних документів (законів, указів тощо)
  • церковнослов’янська мова використовувалася під час релігійних служб та при написанні церковних книг
  • більшість населення спілкувалася у побуті народною мовою
  • Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.) – написаний на староукраїнській мові; висока майстерність художнього оформлення; укладачі: Михайло Василевич із міста Сянок та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій
  • Іван Федоров (Федорович) – заснував у Львові друкарню; у 1574 р. видав «Апостол» та «Буквар»; у 1578 р. надрукував церковнослов’янською мовою «Острозьку Біблію» у друкарні Острозької академії
  • 1596 р. – Лаврентій Зизаній видав у місті Вільно «Граматику словенську», а також словник «Лексика», який містив переклад церковнослов’янських слів на староукраїнську мову
  • Освіта та шкільництво
  • основні навчальні заклади – школи при церквах та монастирях
  • з’являються єзуїтські колегіуми та протестантські школи
  • 1578 р. – за ініціативи В.-К. Острозького та княжни Гальшки Острозької відкрито перший православний колегіум (згодом перший вищий навчальний заклад західноєвропейського типу – Острозька академія (слов’яно-греко-латинська школа); перший ректор – Герасим Смотрицький; викладалися предмети «тривіуму» (граматика, діалектика, риторика) та «квадріуму» (арифметика, геометрія, музика, астрономія) + вивчали грецьку, латинську, старослов’янську мови, а також вищі науки: філософію, богослов'я, медицину
  • при православних братствах також відкривалися навчальні заклади, зокрема при Львівському Успенському братстві в 1585 році відкрилася школа слов’яно-греко-латинського типу
  • Архітектура й містобудування
  • під час містобудування використовувалися принципи регулярної забудови; центральною частиною міста була ринкова площа з ратушею (Львів, Стрий, Івано-Франківськ тощо); навколо міст задля захисту та оборони зводилися мури з брамами та вежами
  • на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок, – побудовано Меджибізький замок
  • бастіон Меджибізького замку
    автор фото: Борис Мавлютов

  • у 1591 р. італієць Павло Римлянин розбудував Успенську церкву в Львові, а Октавіано Манчіні відбудував у Києві Софійський собор
  • релігійні будівлі були як мурованими, так і дерев’яними; зокрема – Богоявленська церква в Острозі, церква св. архангела Михаїла у Волі-Висоцькій поблизу Жовкви, Троїцька церква в Межиріччі, церква Зішестя Святого Духа в Потеличі
  • яскравими прикладами архітектури є ансамблі львівських споруд – будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта, а також каплиці Боїмів та Кампіанів
  • Живопис та скульптура
  • вдосконалюється скульптурний портрет, зокрема і на надгробних пам’ятниках; як приклад – надгробний пам’ятник Костянтина Івановича Острозького в Успенській церкві Києво-Печерської лаври
  • з'являється декоративне різьблення по дереву, зокрема в іконостасах; як приклад – ансамбль іконостасу в церкві Успіння Богородиці
  • з'являється світський портретний живопис; як приклади – портрет Стефана Баторія (1576 р., автор Войцех Стефановський), портрет К.-В. Острозького тощо
  • книжкова мініатюра: невеликі кольорові зображення в рукописних книгах; завдяки книгодрукування набуває нових рис і форматів; як приклад – ілюстрації Пересопницького Євангеліє (1556–1561);
  • книжкова гравюра: друк зображень на папері із відбитків оброблених вручну металевих або дерев’яних пластин; яскравими прикладами є гравюри в «Апостолі» та «Букварі» І. Федорова
  • живопис: вдосконалюється іконопис та виготовлення дерев’яних іконостасів; зображення на іконах набуває портретних ознак; як приклади – ікона Олексія Горошковича «Успіння» із церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику (1547 р.), храмова ікона «Різдво Христове» із села Трушевич біля Добромиля, ікона Федора «Богородиця Одигітрія з похвалою» (1599 р.) із церкви Покрови Богородиці в Рівному, ікона «Поклоніння волхвів» та ікона Благовіщення (1579 р.) Федуско; місто Перемишль – один із найпотужніших центрів релігійного малярства
  • декоративно-ужиткове мистецтво: відроджується скловаріння, вдосконалюється і розвивається килимарство, меблювання, вишивання, гаптування тощо