Громадянська війна (1389-1392 рр.)

Поступки Ягайла не стали стримуючими, тому удільні руські князі разом із литовськими та білоруськими феодалами розпочали боротьбу супроти нього та литовського князя Скиргайла у зв’язку із активною пропольською політикою Ягайла. На їхньому чолі став Вітовт, син вбитого Кейстута, який заручився підтримкою лицарів Тевтонського ордену. Розпочинається громадянська війна (1389-1392 рр.). У результаті воєнних дій Вітовт здійснив тривалу облогу столиці Вільно об’єднаними військовими силами русько-литовсько-білоруських феодалів включно з тевтонцями, і Ягайлу не залишилося нічого, окрім як укласти з Вітовтом компромісну угоду, у вигляді домовленості. 4 серпня 1392 року була підписана Острівська угода, яка передбачала визнання Вітовта намісником – до смерті правителем Великого князівства Литовського з підпорядкуванням йому удільних князівств та поверненням батьківських земель, що були приєднані Ягайлом. Але попри це, Вітовт мав залишатися васалом польського короля, та був змушений виконувати перед ним відповідні васальні обов’язки.

Острівська угода передбачала

остаточне закріплення умов Кревської унії визнання Вітовта намісником, правителем Великого князівства Литовського за принципом васалітету проголошення незалежності Литовської держави відокремлення Литви від Польського королівства на чолі з Ягайлом