Підсумок

Галицько-Волинська держава відіграла неоціненну роль в українській історії. Було збережено ідентичність руського населення під тиском східних кочівників, північних князівств руського походження та західних монархій. Ця облога успішно трималася півтора сторіччя. За цей час, окрім збереження київської спадщини, досягнуто чимало. По-перше, русичі, які вже починають відрізнятися від своїх північних братів, отримують центри розвитку співрозмірні із Києвом: Галич, Володимир, а надалі – Львів. На фоні занепаду того ж Києва, Чернігова і інших міст Подніпров’я це важливий факт. До речі, багато ремісників, торговців, купців із деградуючих міст мігрували на Волинь та Галичину. Часто ці професії представляли немісцеве населення, і західноукраїнські міста до 30-х років ХХ століття лишалися дуже картатими у етнічному плані, а початок цьому було покладено ще у XV столітті. По-друге, тут міста зростали динамічніше, ніж над Дніпром. По-третє, те, що цар Петро почав робити для Росії у XVIII столітті – «рубати вікно в Європу» – Галицько-Волинська держава зробила для українців на 400 років раніше, адже більшість контактів її контактів була у західному напрямку.

Дві складові Галицько-Волинської держави дещо відрізнялися один від одного. Причини для цього були як об’єктивними (бояри та соляні поклади Галичині), так і суб’єктивними (так склалося, що у Галичі сидів трохи активніший, трохи могутніший князь, ніж у Володимирі). Проте мудрі правителі (Роман, Данило, Юрій) використовували ці відмінності на благо своєї держави, сприяли її єдності, а не розхитували, розділяли її. Адже Галицько-Волинське князівство занепало не через роздробленість, як Київська Русь, а через зникнення правлячої династії, яка, живучи в єдності і злагоді, утримувала владу та підтримувала могутність своїх земель, не зважаючи на загрози з усіх сторін. Можливо, якщо б Данило та Василько не боролися спільно за батькову спадщину, а розпочали міжусобиці, то історія цього державного утворення була б значно коротшою. Надалі доля сприятиме українцям саме тоді, коли вони полишатимуть відмінності і об’єднуватимуться заради спільної мети.

Роки правління Правителі Галицько-Волинського князівства
1199-1205 Роман Мстиславович
1205-1238 боротьба за владу
1238-1264 Данило Романович Галицький
1264-1269 Василько Романович
1269-1301 Лев I Данилович
1301-1308 Юрiй I Львович
1308-1323 Лев II Юрiйович та Андрiй Юрiйович
1325-1340 Юрiй II Болеслав