Князь Святополк Окаянний (981-1019)


Від його руки загинуло троє Володимировичів: Борис, Гліб та Святослав. За це у літописах отримав прізвисько «Окаянний». На сьогодні є передумови сумніватися у причетності Святополка до усіх трьох вбивств, адже активну боротьбу за київський престол вели Ярослав та Мстислав, які також використовували усі доступні методи у боротьбі з братами. Тим паче, Святополк був старшим сином і трон був його по праву. Борис був фаворитом Володимира, тому саме Мстислав та Ярослав мали найпримарніші шанси на престол і мали б активно діяти задля його досягнення.

Так чи інакше, у 1015 році Святополк став князем київським. Значних політичних досягнень його князювання не принесло. Він встиг лише почати карбування власної монети, на кшталт Володимирової, та налагодити дипломатичні відносини з польськім королем Болеславом І Хоробрим, що був йому тестем. Усі чотири роки князювання Святополка були пов’язані із боротьбою проти Ярослава, адже Мстислав поки активно у боротьбу за владу не втручався.


Уже 1016 року Ярослав зі своєю дружиною виступає із Новгороду. Біля міста Любеч, на берегах Дніпра, відбулася перша битва між братами. У цій та наступних боях Святополка підтримували печеніги, проте перша сутичка лишилася за Ярославом, який, в свою чергу, мав постійну підтримку варязьких найманців. Переможець попрямував до Києва, а переможений втік до Польщі. Проте у сусідній державі Святополк не ховався, а готувався до реваншу, попросивши поміч у свого родича Болеслава. Отаке польсько-печенізьке військо зустрілося з дружиною Ярослава понад Західним Бугом у липні 1018 року. Військо останнього було вщент розбите, а сам претендент на престол втік до Новгороду, звідки планував податися до Швеції. Проте новгородці майже примусили Ярослава лишитися і власним коштом зібрали для нього військо, адже боялися розправи Святополка. У той час в Києві Болеслав руйнував плани іншого претендента на київський престол. Польській король вирішив сам лишитися княжити, розпустивши військо на постій по селам навколо Києва. Така ситуація не подобалася ані киянам, ані самому Святополку. Тому він підбурив містян до погромів поляків, котрих багато загинуло. Болеслав, не бажаючи втрачати своє військо, лишає Київ, прихопивши з собою і київську казну. Також за Польщею лишалися Червенські городи. Але Святополк досягнув свого і знову посів у Києві. У 1019 році два брати знов зустрічаються у битві поблизу річки Альти. За літописом, це відбулося біля місця вбивства Бориса Володимировича. Про битву на Альті інформації майже не лишилося, але відомо, що війська Ярослава розгромно перемогли, а Святополк втік у напрямку Польщі і загинув по дорозі чи то від ран, чи то втративши глузд. А Ярослав почав княжити у Києві.


Борис, Гліб, Святослав, Мстислав

Брати, що їх, як вважається, вбив Святополк

Борис, Гліб, Святослав Борис, Гліб, Святослав, Мстислав Борис, Гліб Борис, Гліб, Святослав, Мстислав, Ярослав

Ярослав та Святополк провели

1 битву 2 битви 3 битви Не зустрічалися на полі бою