Закарпаття під владою Угорщини

Протягом XI-XIII ст. Закарпаття відійшло до Угорського королівства, внаслідок його завоювання угорцями. Було здійснено поділ новоприєднаних земель на нові територіально-адміністративні одиниці – комітати, очільниками яких були королівські намісники, – ішпани (жупани), що перебрали на себе функції адміністративної, військової та судової влади.

Територією Закарпаття активно розселилися мадяри, волохи, словаки, німці; ряду міст було надане магдебурзьке право (Хуст, Берегово тощо). Однак угорські дворяни, включно з католицьким духовенством, сконцентрували у своїх руках основні земельні наділи. Розпочалися поступові процеси асиміляції та мадяризації населення, збільшилися побори з боку іноземних володарів, зросли податки та панщина, все більшого поширення набув католицизм, що призвело до соціального напруження в краї: 1315 року спалахнуло повстання Петра Петені (Петра Петровича) супроти угорської влади, яке зазнало поразки.

Внаслідок конфлікту з литовським князем Вітовтом, наприкінці XIV ст. подільський князь Федір Коріятович перебрався на Закарпаття, де отримав від угорського короля Сигізмунда землі в Мукачівському краї, включно з містом Мукачеве та його приміською округою. Розпочалася приналежна розбудова міста, було побудовано мурований замок з відповідним йому укріпленням, а на Чернечій горі розбудовувався православний монастир Святого Миколи. Через деякий час у Мукачеві постало православне єпископство.

Діяльність Федора Коріятовича сприяла соціально-економічному та культурному розвитку на підвладних йому землях: князь підтримував торгівлю (важливого значення набув мукачівський ярмарок) та ремесло, активно боровся за національно-релігійні інтереси місцевого населення. Однак, після його смерті в 1414 році, Мукачівський край повернувся під владу угорців, які поновили політику феодального гніту.

Знаковим виступом стало антифеодальне повстання 1514 року, яке було очолене Дьєрдем Дожем проти свавілля угорських володарів. Військові сили повстанців були розгромлені, очільника взято в полон, опісля чого страчено (побутує легенда, що його було спалено на розпеченому залізному троні). Виступ не став переломним: розправившись із учасниками повстання, угорська влада обклала населення ще більшими поборами та податками.

1526 року, внаслідок розгрому угорських військових сил турецькими військами під м. Могачем, Угорщина перейшла до складу Османської імперії. Західна частина Закарпаття (Пряшівщина та Ужгородщина) відійшли до складу Австрії, а територія східної частини — до Трансільванії.

Протягом XI - XIII ст. Закарпаття відходить доПольського королівстваУгорського королівстваМолдавського князівстваЛитовсько-Руського князівства

Наприкінці XIV ст. на Закарпаття в Мукачівський край перебирається князьВолодимир ОльгердовичЛюбарт ГедиміновичФедір КоріятовичЛюбарт Гедимінович